(На прикладі ситуації торгівля людьми в англомовному медійному дискурсі)

У сучасному медійному просторі все більш глобального значення набуває питання конструювання соціальних ситуацій, що знаходить своє відбиття у пресі, на телебаченні, мережі Інтернет, художній літературі та інших видах дискурсу. Висвітлення суспільних явищ в медійних джерелах охоплює культурні, історичні, політичні та економічні, правові, релігійні, расові та інші реалії[13], що слугують чинниками формування дискурсу у розумінні зв’язної ланки між мовою та суспільством[10, c. 88], що користується нею.

Актуальність статті полягає у встановленні лінгвістичних передумов формування суспільної думки на основі досліджень вербальних особливостей медійного дискурсу. Здійснений аналіз медіа-мови у площині соціолінгвістики, функціональної стилістики, теорії дискурсу, контент-аналізу, когнітивної лінгвістики, риторичної критики[3, с. 10] дозволив дослідникам виявити потужний семантико-когнітивний потенціал медіа-текстів, зокрема вплив останніх на громадську думку щодо соціальних ситуацій. Тому все більш актуальними стають дослідження лінгвокогнітивних аспектів медійного дискурсу[7], у якому відбувається конструювання моделей соціального й культурного світів та формування громадської думки про них[9; 11]. Проте з урахуванням потреб сучасного суспільства все більш гучним постає питання не лише вивчення особливостей медійних дискурсів, але й безпосереднього цілеспрямованого використання лінгвістичних знань для створення позитивних образів, уявлень, оцінок, що стимулюють громадськість до формування власної позиції за допомогою мовних засобів.

Відповідно метою нашою статті є узагальнення підходів до вивченні особливостей формування суспільної думки. Завданнями в межах статті є уведення в науковий вжиток терміну дискурсивна ситуація, пояснення трихотомії референтна – концептуальна – дискурсивна ситуація на прикладі ситуації торгівля людьми, а також розгляд етапів й технологій конструювання фрагментів картини світу в медійному дискурсі.

Вивчення соціальних явищ у межах лінгвістичної науки є достатньо новітнім напрямом, що розробляється сучасними дослідниками. Соціальну ситуацію тлумачать як сукупність суперечливих умов суспільного життя, на основі яких виникає і вирішується суспільна проблема[6, с. 59], що утворює референтну ситуацію, яка відбивається у концептуальній ситуації[15, c. 68-69], та за допомогою мовних засобів втілюється у текстову ситуацію[1, c. 18-19]. Однак, динамічне розгортання дискурсів навколо найактуальніших соціальних явищ у потоці медійних повідомлень свідчить про наявність передумов лінгвістичних досліджень, орієнтованих на вивчення вербальних особливостей формування суспільних оцінок і думок в межах дискурсивних ситуацій та їх врахування у мовному плануванні медійних повідомлень.

Отже, що є дискурсивною ситуацією? На відміну від текстової, дискурсивну ситуацію визначаємо як відбиток знань про фрагменти соціально значущих явищ, репрезентованих не лише в окремому тексті, а в комплексі медійних повідомлень, кожне з яких розширює й доповнює структури інформації, спрямовані на формування суспільних уявлень. Такою, приміром, є ситуація торгівля людьми, яка у різноманітному висвітленні постає як дискурсивне явище, що є результатом вербалізації інформації про референтні ситуації в медійних текстах. Втілена в англомовному медійному дискурсі крізь призму концептуальних моделей ситуація торгівля людьми співвідноситься з референтною ситуацією у контексті соціокультурних реалій.

Безліч визначень свідчить про її складний та багатосторонній характер. При цьому різні формулювання об’єднує визнання злочинного складника торгівля людьми: criminal activities such as extortion, racketeering, money laundering, bribery of public officials, drug use, gambling, and loan sharking. Trafficking usually involves conspiracy, document forgery, visa, mail, and wire fraud[14, с. 112], що зумовлює особливості втілення ситуації на текстовому рівні у медійних повідомленнях.

Поряд із цим, у висвітленні ситуації торгівля людьми у сучасному англомовному медійному, доволі гучною є гендерна проблема. Її актуальність простежується у такій мовній репрезентації, під час якої жінки постають найбільш уразливою категорією суспільства за рахунок економічних, історичних та соціальних чинників, а саме через нижчий статус у деяких країнах, наприклад, The trafficking disproportionally affects women and girls. The overwhelming majority of the persons trafficked to work in sweatshops and brothels are women and girls due to their inferior and vulnerable status in most societies. The gendered nature of trafficking derives from the universal and historical presence of laws, policies, customs and practices that justify and promote the discriminatory treatment of women and girls and prevent the application of the entire range of human rights law to women and girls[14, c. 51] та суттєво обмежують їхні права людини.

При цьому не виключають й інші аспекти, що у сукупності доповнюють й визначають спосіб опису ситуації торгівля людьми у дискурсі. Такими параметрами є міграційні, кримінологічні, політичні, економічні, релігійні, психологічні, морально-етичні питання, що слугують таким контекстом у дискурсі, що впливає на спосіб сприйняття відповідного фрагменту світу.

Сукупність ознак референтної ситуації, втілених у дискурсивній ситуації крізь призму концептуальних структур, формує суспільні уявлення про торгівлю людьми. Відтак в досліджуваному англомовному медійному дискурсі постає комплексна ситуація торгівля людьми у трихотомії «референтнаконцептуальнадискурсивна» ситуація торгівля людьми. Значущість такого поняттєвого утворення полягає у тому, що, насправді, будь-який фрагмент соціальної дійсності можна розглядати як дискурсивну ситуацію, що співвідноситься з фактами об’єктивної реальності через сформовані на концептуальному рівні структури зберігання знань про них. Відповідні лінгвістичні студії є перспективними у міждисциплінарній площині, де інтеграція підходів визначатиме чіткі методологічні основи досліджуваних явищ.

На сьогоднішній день одним з таких напрямів суміжних наук, що оформлюється в окрему дисципліну, є медіалінгвістика, яка спрямована на пошук принципів ефективного використання мови, вивчення комунікативних стратегій і тактик, здатних забезпечити бажаний прагматичний ефект. При цьому їх ефективність досягається шляхом тематичної організації, створення сприятливого підґрунтя для сприйняття основної інформації у здійсненні ефекту передування та конструюванні значень на концептуальному рівні[7, c. 24], які становлять лінгвоконцептуальні медійні стратегії формування суспільної думки[3, с.10], тому надалі ми їх розглянемо більш докладно.

Тематична організація. Змістові складники інформаційного потоку демонструють наявність сталих тематичних структур, навколо яких організовані англомовні медійні повідомлення. Їхня тематична домінанта або «media topic»[3, с.14] означає приналежність до однієї із проблем, які регулярно висвітлюються в мас-медіа. У загальному розумінні, зміст дискурсу визначається як такий, що концентрується навколо деякого «опорного концепту» – «головної теми дискурсу»[2, c. 32]. В медійній сфері такою «дискурсною темою» [там само] є пріоритетна проблематика, яку висвітлюють мас-медіа у певний період часу, іншими словами, це – «тема дня»[5], «топ тема»[7], чи «agenda»[8]. Процес її висунення в мас-медіа полягає у відборі, аналізі, зіставленні, вивченні, оцінці окремих подій, вирішенні рівня важливості проблем, пов’язаних із цими фактами.

Тематична спрямованість медійного дискурсу визначається вживанням доволі сталого набору мовних одиниць. За нашими спостереженнями, наприклад, якщо медійні тексти містять такі лексичні одиниці, як trafficking, victims, smuggling, trade in human beings тощо, це означає, що йдеться про ситуацію торгівля людьми, висвітлення якої є важливим складником сучасного дискурсу, що набуло останнім часом масштабного характеру.

Таким чином, мас-медіа організовують та впорядковують динамічну картину світу за допомогою стійкої системи регулярно відтворюваних тем, за рахунок того, що в медійному дискурсі відбувається своєрідне нашарування мовної та інформаційної картини світу, яке виявляється у наборі постійних тематичних складників[3, с.14]. Приміром, в межах нашої статті, ситуація торгівля людьми є однією із таких комплексних тем, навколо якої розгортається сучасний медійний дискурс, при висвітленні якої формуються установки та переконання суспільства щодо потреби розв’язання найгостріших питань.

Ефект передування. У здійсненні впливу на формування думки аудиторії щодо соціальних проблем доволі поширеним є такий прийом, як ефект передування, що полягає у наданні настанов під час пред’явлення інформації для забезпечення напрямів її інтерпретації. Саме таким ефектом пояснюють силу мас-медіа Ш. Ієнгар та Д. Кіндер[11], розуміючи під цим вплив попереднього контексту на сприйняття інформації.

У лінгвістичних студіях ефект передування розглядають у межах прагматичного потенціалу лексичних, граматичних та синтаксичних мовних засобів. В межах попередньої наукової роботи[4] доведено, що стилістично нейтральний текст може передувати стилістично навантаженому текстові у впливі на формування масової думки. При цьому, стилістичне оформлення медіа-текстів, своєю чергою, є спрямованим на підвищення емоційного сприйняття та оцінного осмислення медійних повідомлень.

Лінгвокогнітивні особливості ефекту передування в сучасному медійному дискурсі полягають у програмуванні відповідної очікуваної реакції аудиторії[11, c. 63]. Пропонуючи специфічні образи чи значення, що передують аргументативній думці, мас-медіа підвищують імовірність того, що ідея із значенням, подібним до запрограмованого значення, спаде на думку читачеві[8]. Отже, такий прийом посилює медійні ефекти, забезпечуючи пред’явлення аудиторії попереднього контексту і спрямовуючи способи суспільного сприйняття соціального явища.

Оскільки медійний дискурс має великий потенціал досягнення прагматичних цілей переконання та формування чи зміни усталених уявлень, ми передбачаємо, нами було доведено, що стилістичний ефект передування реалізується завдяки мовним особливостям медіа-повідомлень. Його використання дозволяє моделювати семантику медійних текстів, яка, у свою чергу, коригує емоційне сприйняття інформації реципієнтом та її подальше осмислення, а також стимулює позитивну чи негативну оцінку явища, описуваного у сучасних медійних текстах.

Фреймове конструювання. Спираючись на прийоми тематичної організації медійного дискурсу та використання в ньому ефекту передування, мас-медіа конструюють значення, які закладаються на концептуальному рівні в процесі вербальної репрезентації соціальної ситуації. Такий процес включає інтерпретацію фрагменту картини світу, відповідно, переконання аудиторії формуються значною мірою завдяки сучасним мас-медіа, які «пакують» версії подій та проблем[12, c. 3], втілюючи їх в особливій мовній формі.

Дослідження питань фреймового конструювання засновано на концепції про схеми, конструкти, когнітивні мапи, фрейми, сценарії, що робить центральними процеси інтерпретації. Моделювання значень відбувається через «пакування», тобто оформлення повідомлень у такі способи, як метафори, візуальні образи, посилання на мораль, що притаманне медійному дискурсу[5]. Отже, фреймове конструювання є ключовою стратегією у програмуванні суспільної думки, оскільки певна ідея, образ чи судження репрезентована на концептуальному рівні таким чином, щоб за допомогою особливого набору мовних одиниць впливати на спосіб сприйняття та подальшої інтерпретації фрагментів соціальної картини світу.

Висновки й перспективи. Тематичної організація повідомлень, ефект передування та конструювання значення є стратегічними технологіями, що сприяють послідовному формуванню суспільної думки, а прагматико-семантичний потенціал медійних текстів є доволі потужним у здійсненні впливу на читацьку аудиторію і зумовлює можливості цілеспрямованого лінгвістичного планування медійних повідомлень для створення відповідних дискурсів.

Таким чином, розгляд основоположних лінгвомедійних технологій формування суспільної думки на прикладі дискурсивної ситуації торгівля людьми пояснює механізми створення фрагментів картини світу. Їх виявлення у мовному матеріалі в межах дисертаційного дослідження та усвідомлення їх функцій сприяє ефективному використанню мови, спрямованому на планування читацької реакції, створення емоційного тиску на аудиторію та когнітивне конструювання інших соціально значущих ситуацій, метою якого є вплив на громадську думку та зміна усталених уявлень і стереотипів. Інструментарій гармонійного формування гомогенних суспільних оцінок й усталених думок та ідей, підпорядкованих потребам суспільства, великою мірою належить лінгвістичній царині, адже найпотужнішим засобом спрямування мислення є мова.

ЛІТЕРАТУРА

  1. Барба Л. В. Лінгвокогнітивні особливості текстової ситуації «злочин – відповідальність» у різних функціональних стилях сучасної англійської мови : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Барба Людмила Валеріївна. – К., 1999. – 157 c.
  2. Демьянков В. З. Политический дискурс как предмет политологической филологии / В. З. Демьянков // Политическая наука. Политический дискурс: история и современные исследования. – 2002. – № 3. – С. 32–43.
  3. Добросклонская Т. Г. Что такое медиалингвистика? / Т. Г. Добросклонская // Вестник Московского Университета. Серия 19 : Лингвистика и межкультурная коммуникация. – 2004. – № 2. – С. 9–17.
  4. Палійчук Е.О. Лінгвоконцептуальні особливості втілення ситуації «торгівля людьми» у сучасному англомовному медійному дискурсі : дис. … канд. філол. наук : 10.02.04 / Палійчук Еліна Олександрівна. – К., 2011. – 284 c.
  5. Почепцов Г. Г. Информационные войны / Почепцов Георгий Георгиевич. – М. : Рефл-бук, К. : Ваклер, 2000.– 576 с.
  6. Социологический справочник / [под общ. ред. В. И. Волович]. – К. : Изд-во полит. лит-ры Украины, 1990. – 381 с.
  7. Blommaert J. Debating Diversity. Analysing the Discourse of Tolerance / J. Blommaert, J. Verschueren. – L., N. Y. : Routledge, 1998. – 233 p.
  8. Brewer P. R. Priming or Framing: Media Influence on Attitudes Toward Foreign Countries / P. R. Brewer, J. Graf, L. Willnat // Gazette. – 2003. – № 65. – P. 493–508.
  9. Fiske S. T. Social Cognition / S. T. Fiske, S. E. Taylor. – N. Y. : Academic Press, 1991. – 365 р.
  10. Fowler R. Linguistic Criticism / Roger Fowler. – Oxford; N. Y. : Oxford University Press, 1990. – 190 p.
  11. Iyengar S. News that Matters: Agenda Setting and Priming in a Television Age / S. Iyengar, D. R. Kinder. – Chicago : University of Chicago Press, 1987. – 188 p.
  12. Rayner Ph. Media Studies: The Essential Introduction / Ph. Rayner, P. Wall, S. Kruger. – L.; N. Y. : Routledge, 2001. – 331 p.
  13. Sitaram K. S. Civic Discourse: Multiculturalism, Cultural Diversity, and Global
    Communication / K. S. Sitaram, M. H. Prosser. – Vol. I. – Stanford; London : Stanford University Press, 1998. – 493 p.
  14. Sourcebook on Combating Trafficking in Women and Children / [prep. by the office of the resident legal adviser U.S. Embassy in Ukraine]. Vol. I. – 2000. – 361 p.
  15. Werth P. Text Worlds: Presenting Conceptual Space in Discourse / Paul Werth. – N. Y. : Longman, 1999. – 390 p.

Палійчук Е.О.
Кандидат філологічних наук

Лінгвістичні передумови формування суспільної думки

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *